Оперативний імовірнісний аналіз безпеки атомної електростанції, що працює в екстремальних умовах

DOI
Журнал Проблеми машинобудування
Видавець Інститут енергетичних машин і систем ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України
ISSN 2709-2984 (print), 2709-2992 (online)
Випуск Том 28, № 4, 2025 (грудень)
Сторінки 6–10

 

Автори

А. О. Костіков, Інститут енергетичних машин і систем ім. А. М. Підгорного НАН України (61046, Україна, м. Харків, вул. Комунальників, 2/10), e-mail: kostikov@ipmach.kharkov.ua, ORCID: 0000-0001-6076-1942

Л. І. Зевін, Інститут енергетичних машин і систем ім. А. М. Підгорного НАН України (61046, Україна, м. Харків, вул. Комунальників, 2/10)

 

Анотація

Розглянуто проблему оперативного оцінювання ризику експлуатації атомної станції в екстремальних умовах, які можуть істотно вплинути на ядерну й радіаційну безпеку. На основі підходу, що ґрунтується на ймовірнісному аналізу безпеки, отримано методику для оцінювання ризику аварії, застосування якої дозволить персоналу станції при настанні події, що може істотно вплинути на безпеку експлуатації, швидко приймати рішення щодо необхідності зниження потужності реактора або зупинення енергоблока. Отримано формулу для обчислення максимально допустимої величини потужності реактора, за якої можна продовжувати експлуатацію станції в екстремальних умовах. Показано, що у разі подій, які становлять значний ризик і у змозі призвести до аварій, доцільно зупиняти блок, оскільки можуть бути порушені межі його безпечної експлуатації.

 

Ключові слова: атомна станція, ймовірнісний аналіз безпеки, максимально припустима величина потужності реактора, зупин реактора.

 

Повний текст: завантажити PDF

 

Література

  1. НП 306.2.245-2024 Загальні положення безпеки атомних станцій / Державна інспекція ядерного регулювання України. Київ, 2024. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0598-24#Text.
  2. Севбо А. Е., Тарановский А. В. Состояние проблемы управления рисками при эксплуатации АЭС. Ядерная и радиационная безопасность. 2011. № 4 (52). С. 49–55. https://doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).08.
  3. Mukhopadhyay S., Hastak M., Halligan J. Compare and contrast major nuclear power plant disasters: Lessons learned from the past. In Rapp R. R., Harland W. (eds.) The Proceedings of the 10th International Conference of the International Institute for Infrastructure Resilience and Reconstruction (I3R2) (20–22 May 2014). West Lafayette, Indiana: Purdue University, 2014. P. 163–169. https://doi.org/10.5703/1288284315360.
  4. Елисеева М. А., Маловик К. Н. Систематизация методов оценивания рисков эксплуатации АЭС. Ядерная и радиационная безопасность. 2014. № 1 (61). С. 21–25. https://doi.org/10.32918/nrs.2014.1(61).04.
  5. Калько Е. В., Дыбач А. М., Севбо А. Е., Кудла Е. П. Концепция оперативного вероятностного анализа безопасности. Ядерная и радиационная безопасность. 2012. № 3 (55). С. 51–57. https://doi.org/10.32918/nrs.2012.3(55).11.
  6. Сташевский С. В., Яровой В. Д. Использование вероятностной модели энергоблока № 5 ЗАЭС для оценки эффективности замены оборудования АЭС. Материалы VI международного форума по обмену информацией «Анализ безопасности атомных электростанций с реакторами ВВЭР и РБМК», 8–12 апреля 2002, Украина, Киев. http://www.insc.gov.ua/forum6/doc/text/stashevsky.pdf.

 

Надійшла до редакції 04.09.2025

Прийнята 06.10.2025