Рукопис необхідно підготувати в редакторі MS-Word. Формат сторінки А4, книжна з полями 25 мм зверху, знизу і зліва та 15 мм справа. Шрифт 14 pt, гарнітура Times New Roman, через півтора інтервали.
Рукопис повинен включати такі елементи:
1. Інформаційний блок двома мовами (українська, англійська):
- індекс УДК;
- назва статті, яка повинна бути короткою (до 20 слів) та інформативною, без абревіатур і набрана строковими літерами без використання Shift у місцях, де велика буква не передбачена;
- повні прізвища, імена та по батькові авторів (їхніми рідними мовами);
- ідентифікаційний номер ORCID;
- назва організації, де працює автор, її поштова адреса та науковий ступінь автора;
- адреси електронної пошти авторів;
- анотація обсягом не менш 1800 знаків, яка повинна відображати мету та задачі статті, методи, що використовувалися, отримані результати, висновки (обидві анотації повинні бути ідентичними);
- ключові слова (не більше 7).
Необхідно також надати контактні номери телефонів автора(ів) для консультацій щодо змісту статті.
2. Основний текст статті українською мовою і, за наявності, його адекватний переклад англійською, в якому рекомендується виділити такі елементи:
- вступ, що описує постановку проблеми в загальному вигляді, її зв’язок із важливими науковими чи практичними задачами, аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких розглянуто дану проблему, з виділенням не вирішених раніше частин загальної проблеми, формулювання мети статті;
- основну частину, яка послідовно описує дослідження, що були проведені авторами, з повним обґрунтуванням отриманих результатів;
- обговорення результатів роботи;
- висновки, що отримані в результаті роботи, і перспективи подальших досліджень у даному напряму.
3. Перелік використаної літератури відповідно до ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
4. Перелік використаної літератури за стандартом APA, як у https://library.albany.edu/cfox#top. Якщо робота, що цитується, є перекладом з іноземної мови, то її вихідні дані слід вказувати мовою оригіналу. Якщо робота, що цитується, не є перекладом з іноземної мови, бібліографічний опис слід надавати в транслітерації латиницею (для україномовних – згідно з постановою КМУ № 55 від 27.01.2010 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» у https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/243262567 з обов’язковим використанням сервісу http://ukrlit.org/transliteratsiia, для російськомовних – згідно з «Системою транслітерації Держдепартаменту США» у http://transliteration.ru/gosdep з обов’язковим використанням сервісу https://translate.google.com.ua, для чого для транслітерування в оригінальному тексті необхідно “ë” замінити на “e”, а в транслітерованому – видалити апострофи. При цьому після транслітерованої назви роботи в квадратних дужках наводиться її переклад англійською мовою (перше слово після двокрапки пишеться з великої літери). Назви періодичних видань надаються в повному вигляді, транслітеруються й наводяться англійською мовою відповідно до англомовних версій їхніх офіційних сайтів. Назви видавництв не перекладаються. Наприкінці опису в круглих дужках вказується мова публікації: (in Ukrainian) або (in Russian).
Для кожного пункту в переліку використаної літератури необхідно додавати DOI (за наявності).
Під час набору переліку літератури необхідно дотримуватись пунктуації і стилю, наведених в прикладах оформлення літератури, за яким транслітеровані назви публікацій і назви періодичних видань набираються курсивом.
Посилання на літературу в тексті статті подаються у квадратних дужках. Список літератури наводиться в порядку посилань на неї в тексті статті. Бажано посилатися на роботи, що опубліковані останніми 10 роками. Допускається не більше 30% посилань на власні публікації.
Формули, якщо на них в подальшому є посилання в тексті, підлягають наскрізній нумерації. При цьому формула розташовується на окремому рядку, а праворуч від неї ставиться номер в круглих дужках (1). Латинські букви, що позначають фізичні величини, індекси тощо, наводяться курсивом (за винятком загальноприйнятих позначень функцій типу abs, sin, cos і чисел подібності Re, Nu тощо). Вектори й матриці наводяться звичайним жирним шрифтом, без надкреслення й дужок. Вектори позначаються малими буквами, матриці – великими. Прості формули по можливості набираються простим текстом з використанням стандартних засобів MS-Word (курсив, вставка символів для грецьких літер, надрядкові й підрядкові індекси тощо). Більш складні формули повинні бути набрані за допомогою стандартного редактора MS-Equation з використанням стандартних стилів і розмірів. Використання інших стилів, застосування інших редакторів (наприклад MathType), а також вставка формул як рисунків є неприпустимими.
Всі таблиці й рисунки повинні мати назви та посилання на них в тексті статті. Якщо таблиць (рисунків) в статті дві або більше, то вони нумеруються послідовно. Таблиці й рисунки з підписами наводяться на окремому рядку після абзацу, в якому вперше зустрічається посилання на них. У таблицях не повинно бути порожніх рядків: якщо немає результатів, ставляться прочерки. Не допускається поділ тематичних заголовків косою рисою. Кольорові ілюстрації друкуються тільки за згодою з редакцією за додаткову плату.
Вирівнювання формул і їх номерів, а також різних частин рисунків і підрисуночних надписів допускається лише за допомогою табуляції і абзаців. Категорично заборонено використовувати для цих цілей таблиці, кадри, рамки, обтікання текстом та інші інструменти MS-Word.
Для однозначного розуміння специфічної термінології прохання до авторів надати словник термінів, тобто стійкі / звичні вирази англійською мовою, які автори раніше використовували в своїх публікаціях або в тексті статті в дужках біля термінів надати їх авторський переклад англійською мовою.